Лікування грибка нігтів медикаментозними і народними засобами в домашніх умовах

9 Квітень 2019

Ураження грибком нігтів не тільки погіршує їх естетичний вигляд і якість життя хворого, але й може стати причиною серйозних ускладнень. Особливо небезпечно це захворювання для людей з ослабленим імунітетом і порушеним гормональним фоном. Лікування грибкової інфекції пов'язане з труднощами і займає тривалий час. Чим пізніше вжито заходів, тим важче позбутися від нігтьових паразитів, тому при виявленні перших ознак хвороби слід якомога швидше звернутися до дерматолога.

Причини виникнення грибка нігтів

Ураження нігтьової пластини паразитичними грибками-дерматофітами називається оніхомікоз. Етіологія захворювання пов'язана не тільки з проникненням паразита в організм, але і з закріпленням його в рогових шарах, що не може відбутися без створення певних умов. Основною причиною виникнення грибка нігтів є наявність сприятливого середовища для розмноження мікроорганізмів. Інфікування відбувається при зіткненні відкритих ділянок тіла з зараженими предметами або з інфікованою людиною.

Після потрапляння паразитів на шкіру, вони закріплюються у поверхневому шарі епідермісу і поступово починають поширюватися на здорові шкірні покриви.

До проникнення грибів в глибокі шари захворювання протікає безсимптомно, і при відсутності сприятливих умов патогени витісняються новоствореними здоровими клітинами за межі рогової пластинки. При наявності певних умов, що сприяють формуванню сприятливого середовища для збільшення загальної маси грибків, відбувається їх проникнення в нігтьову пластинку і стрімке просування в ніготь.

Наслідки грибка на нігтях

При відсутності своєчасного лікування грибок поширюється на всі здорові нігті. Порушення естетики зовнішнього вигляду пальців рук і ніг — далеко не саме небезпечне наслідок захворювання. Мікоз являє собою осередок інфекції, який здатний провокувати запальні процеси в дермі і викликати підвищену чутливість організму. В якості алергену виступають продукти життєдіяльності мікроорганізмів, що володіють високою токсичністю для організму людини.

Виділяються збудниками оніхомікозу біологічні речовини можуть спровокувати розвиток тілесних захворювань, в тому числі і дуже важких. Під впливом токсичних біологічно активних субстанцій можуть розвинутися наступні захворювання:

запальне ураження шкірних покривів алергічного характеру;
ураження печінки;
гостре ураження всієї поверхні шкіри і слизових оболонок.

Особи з діагностованим цукровим діабетом не тільки більшою мірою схильні до ризику грибкового зараження, але і частіше за інших страждають від наслідків оніхомікозу. У діабетиків відзначається порушення чутливості кінцівок, що заважає вчасно виявити перші ознаки патології, а зволікання при лікуванні захворювання у цієї категорії пацієнтів загрожує інфікуванням тріщин, що утворюються на шкірі при мікозі. Найчастішими ускладненнями грибкової інфекції при діабеті є:

кісткова інфекція;
гангрена нижніх кінцівок;
трофічні виразки на ногах.

Лікування нігтьового грибка

Тривалість терапевтичного курсу при оніхомікозі залежить від стадії виявлення хвороби і характеру її перебігу. Метою лікування є ерадикація (повне знищення) грибкових паразитів. Схема протигрибкової терапії розробляється дерматологом на підставі результатів проведеної діагностики, під час якої виявляється тип збудника захворювання і перевіряється наявність в організмі інших патогенів (при бактеріальних ускладненнях).

Арсенал лікувальних методик включає кілька способів знищення грибів, доцільність застосування яких визначає лікар, виходячи зі ступеня деформації нігтів. Лікування грибка на нігтях здійснюється одним з наступних методів:

Медикаментозним – при патології, що протікає в легкій формі, призначаються місцеві antimycotic засоби (креми, мазі, гелі, лосьйони, лаки, спреї) в якості монотерапії, при оніхомікозах помірної та тяжкої форм терапевтична схема доповнюється таблетками, капсулами для перорального прийому.
Лазеротерапія – показана при незначних пошкодженнях у відсутності супутніх інфекцій, є альтернативним методом, який може замінити тривалий прийом медикаментозних засобів.
Видалення нігтьової пластини – радикальний спосіб терапії часто рецидивуючого оніхомікозу і важких форм захворювання.
Антибіотикотерапія – призначається у разі ускладнення грибкового захворювання бактеріальної інфекцією.

Видалення ураженого нігтя

До розробки сучасних методик медикаментозного лікування грибкової інфекції видалення нігтя було єдиним способом позбавлення від мікозів. Класичним методом зняття ураженої нігтьової пластини є хірургічний. В даний час до цього високо-травматичного і болісного способу прибігають рідко, що пов'язано з ризиком розвитку післяопераційних ускладнень (інфікування рани, тривалий і важкий відновлювальний період).

До альтернативних, менш болючим методиками видалення відносяться апаратний педикюр і лазеротерапія. Під час цих процедур пластина розм'якшується кератолітичними препаратами і пошарово знімається спеціальними інструментами (конусоподібними фрезами з абразивним напиленням або лазерної апаратурою). До недоліків цих способів відносяться ризик розвитку алергічної реакції, занесення інфекції, неповного видалення грибка.

Зняти нігтьову пластину можна, не вдаючись до механічного впливу, а за допомогою спеціальних препаратів. Медикаментозні засоби, lдля розм'якшення кератину (біоматеріалу, що входить до складу нігтів), називаються ceratolici. Механізм їх дії заснований на здатності основних складових компонентів (карбаміду і кислот) змінювати структуру пластини, роблячи її пластичною і м'якою.

Таблетками

Таблетовані препарати показані при помірному і тяжкому перебігу грибкового захворювання. В схему лікування оніхомікозів включаються переважно 2 групи антимікотиків – азоли і allylamines. Ефективність терапії із застосуванням пероральних засобів істотно зростає, але прийом таблеток повинен здійснюватися під лікарським контролем через наявність побічних ефектів, пов'язаних з високо-специфічним дією антимікотиків.

Мазями та кремами

При відсутності необхідності в системній терапії мікозів (легкі форми, поширеність ураження не більше 2/3 площі нігтьової пластини) препарати місцевої дії можуть застосовуватися в якості монотерапії. Antimycotic мазі і креми потенціюють дію препаратів, що приймаються всередину, тому сумісне використання системної та місцевої терапії прискорює процес одужання.

Препарат від грибка нігтів повинен призначити дерматолог на підставі клінічної картини захворювання і визначеного за результатами діагностики збудника. При неправильному виборі засобу лікування може виявитися не тільки неефективним, а й небезпечним. Перевагами використання кремів і мазей для позбавлення від грибка є менша кількість побічних ефектів, швидке усунення неприємних симптомів, недоліками – тривалість курсу та неефективність при тяжкому перебігу хвороби.

Лікування грибка на ногах і руках лаками

Засоби місцевої дії, що застосовуються для безпосереднього нанесення на ніготь, – це протигрибкові лаки. Включення в терапевтичну схему лаків не скасовує застосування інших лікарських форм антимікотиків. Самостійно ці кошти можуть використовуватися тільки в якості профілактики. Перевага доповнення терапії лаками полягає в усуненні естетичних недоліків у вигляді зміненого кольору або деформації, недоліком є висока вартість лікувального курсу.

Механізм дії протигрибкових препаратів у вигляді лаків заснований на фунгіцидних властивостей їх складових компонентів. Для посилення ефективності засобів їх слід наносити щодня на очищену від ороговілих тканин і знежирену нігтьову пластину (старий шар лаку необхідно видаляти з допомогою розчинника).

Лазеротерапія

Одним із сучасних способів лікування грибка є лазеротерапія – випалювання лазерним променем грибкових колоній в матриксі кератиновой пластини без руйнування здорових тканин. Показаннями до проведення цієї процедури можуть виступати будь-які форми і стадії оніхомікозу. Застосування лазера забезпечує миттєву загибель паразитів і прискорює процес одужання. Кількість сеансів лазеротерапії (тривалістю близько 30 хв.) визначається виходячи з тяжкості ураження. Вироблені маніпуляції не доставляють хворобливих відчуттів і майже не призводять до побічних ефектів.

Лікування грибка нігтів народними засобами

Використання рецептів народної медицини при лікуванні оніхомікозу допустимо тільки в якості одного із способів традиційної терапії для посилення її лікувального ефекту. Якщо з якихось причин немає можливості звернутися за медичною допомогою при виявленні ознак грибка, слід вживати заходів якомога раніше, щоб не допустити переходу захворювання у важку форму (при запущеній стадії самолікування може призвести до дуже небезпечних наслідків).

Зважаючи широкої поширеності мікозів нетрадиційна медицина пропонує багато способів для вирішення цієї проблеми з застосуванням внутрішніх і зовнішніх коштів. Найпопулярніші народні засоби лікування грибка нігтів:

Оцет (70% есенція). Ефективним і швидкодіючим засобом є паста, приготовлена з оцтової есенції, яйця і вершкового масла. У ємність налити 200 мл оцту, опустити ціле яйце і прибрати в темне місце. Після розчинення яйця слід процідити рідину і ввести 1 ч. л. масла. Отриману пасту наносити на 12-14 ч. під плівку на розпарені ділянки. По мірі розм'якшення пластини її потрібно зрізати до повного зникнення ознак мікозу.
Йод. Якщо відразу після виявлення перших симптомів оніхомікозу скористатися таким доступним антисептиком, як йод, – можна усунути проблему за 1-2 процедури. На пізніх стадіях цей метод малоефективний. Маніпуляції полягають у нанесенні на уражені ділянки йоду до того моменту, поки речовина не перестане вбиратися. Перед процедурою слід розпарити ноги або руки і дати їм повністю висохнути. При появі сильного почуття печіння під час обробки необхідно опустити кінцівки в ємність з холодною водою.
Сік чистотілу. Рослина виявляє бактерицидну дію, що обумовлює його застосування для лікування грибкових захворювань. Лікувальні маніпуляції проводяться на чистих ногах або руках. У соку з стебла свіжо-зірваного чистотілу, слід змочити ватний тампон і прикласти його до уражених ділянок, накривши зверху марлею. Щоденне триразове виконання цієї процедури допоможе за 2-3 тижні позбутися ознак хвороби.
Перекис водню. Одним з методів, що сприяють швидкому усуненню грибкової інфекції, є трехэтапная процедура із застосуванням пероксиду водню. Уражені поверхні спочатку обробляються сумішшю оцту (3%) і перекису (3%) у співвідношенні 1 до 1, після чого пальці занурюються на 30 сек. в дуже слабкий розчин гіпохлориту натрію. Після замочування в засобі слід ретельно промити, висушити пальці рук або ніг і нанести на нігті суміш з масла чайного дерева і вазеліну. Тривалість курсу лікування становить 1 тиждень.
Настойка молочаю. Для лікування шкірних і нігтьових патологій можна використовувати всі різновиди молочаю. Для приготування настойки слід залити невелику кількість сировини окропом і залишити настоюватися на 2-3 ч. В остиглому до 45-50 градусів настої необхідно розпарювати ноги або руки протягом півгодини. Через 3-4 тижні щоденних процедур симптоми недуги повинні зникнути.
Масло чайного дерева. Зміст в цьому засобі таких речовин, як лімонен, alpha-terpinene, sabine, альфа-феландрен, цинеол забезпечує антисептичний і протизапальний ефект. Для знищення грибків-дерматофітів рекомендується робити протягом 8-10 тижнів ванночки з додаванням 15-20 крапель олії.

Профілактика

Паразитуючі мікроорганізми поширені усюди і повністю обмежити контакт з ними неможливо, але, дотримуючи певних заходів обережності, можна знизити ризик зараження. Профілактика оніхомікозу спрямована на зниження ймовірності інфікування і зміцнення імунної захисту для перешкоджання закріпленню патогенів в організмі. До основних превентивних заходів відносяться:

регулярне проведення гігієнічних заходів щодо догляду за шкірою стоп і долонь;
позбавлення від гіпергідрозу стоп;
усунення надмірної сухості шкірних покривів;
обмеження контакту відкритої шкіри з побутовими предметами в місцях публічного відвідування;
щоденна зміна шкарпеток, панчіх, колготок і т. д.;
носіння зручного взуття і одягу з повітронепроникних матеріалів;
своєчасне лікування мікротравм, дистрофічних змін нігтьової пластини;
дотримання техніки стерилізації та дезінфекції інструментів для манікюру і педикюру;
відмова від шкідливих звичок;
дотримання принципів збалансованого харчування, обмеження кількості споживаних солодких продуктів;
періодичний (навесні і восени) прийом вітамінних комплексів.

Не можна ігнорувати ознаки захворювання або намагатися самостійно встановити діагноз. Більшість звернень за медичною допомогою відбувається вже на важкій стадії хвороби, що пов'язано з упевненістю пацієнтів у тому, що у них не може розвинутися оніхомікоз, так як вони дотримуються всіх перерахованих правил. Слід враховувати, що навіть при дотриманні всіх лікарських рекомендацій щодо запобігання грибковій інфекції ймовірність зараження знижується, але деяка частка ризику інфікування все одно залишається.